top of page

Вивчення предмета «Трудове навчання» у 2017/2018 навчальному році (5-9 класи)


Вивчення предмета «Трудове навчання»

у 2017/2018 навчальному році

(5-9 класи)

Методичні рекомендації

2017 рік

Сьогодні українська школа має дві глобальні проблеми стосовно навчання:

Перша – це перевантаженість предметами.

Друга – учням намагаються дати суто навчальний матеріал, який відокремлений від життєвого оточення, у якому розвивається дитина.

В загальноосвітній школі зміни до навчальної програми за останні 10 років відбувались у такій послідовності:

Перший крок: Зміст програми структуровано навколо учнівського проекту з визначенням кінцевого результату у вигляді «очікувань навчально-пізнавальної діяльності учнів».

Другий крок: Наслідком першого кроку є трансформація обов'язкової для вивчення змістової частини навчальної програми — основні її теоретичні та практичні складові було скорочено, систематизовано за класифікацією Блума й перенесено в частину «очікувань навчально-пізнавальної діяльності учнів».

Третій крок: Опрацьовано й удосконалено частину програми, яка допомагає вчителю організувати проектну діяльність учнів. Було укладено перелік об'єктів проектування та можливих технологій, за якими вони можуть виконуватись.

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація учнів, формування у них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку й навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання та на практиці реалізувати заплановане.

Оновлена навчальна програма з трудового навчання 2017 року спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в загальноосвітній школі, а саме:

  • збільшує автономію вчителя та спонукає до праці;

  • максимально враховує інтереси дітей та запити батьків;

  • забезпечує рівність вибору виробів та технологій в класах, що не поділяються на групи;

  • відходить від гендерного підходу при виборі технологічної діяльності;

  • забезпечує освоєння технологій обробки матеріалів, які життєво необхідні;

  • ставить орієнтир на цінність учнівських робіт.

  • посилює роль проектної діяльності;

  • передбачає освоєння графічної грамоти;

  • дозволяє відійти від робітничих професій та профорієнтації на них;

  • дозволяє розвивати в шкільній майстерні нові технології та просувати нове оснащення;

  • дає можливість відображати й розвивати техніки декоративно-ужиткового мистецтва, притаманні як усій Україні, так і її окремим регіонам.

Зміст оновленої навчальної програми орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, що покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів і природних здібностей.

Новий зміст технологічної освіти заснований на формуванні компетентностей.

Компетентність – сукупність особистісних рис учня (ставлення, цінності, уміння, знання), обумовлених досвідом його діяльності в соціально й особистісно значимій сфері.

Ключова компетентність – це знання, уміння й навички в комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.

У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свою частку у формування ключових компетентностей, тобто утворення навчального середовища української школи.


Компетентнісний потенціал трудового навчання в загальноосвітній школі значний, зокрема це:

  • спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;

  • спілкування іноземними мовами;

  • математична компетентність;

  • основні компетентності в природничих науках і технологіях;

  • інформаційно-цифрова компетентність;

  • уміння вчитися впродовж життя;

  • ініціативність і підприємливість;

  • соціальна та громадянська компетентності;

  • екологічна грамотність і здорове життя.

Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмета закладено наскрізні змістові лінії:

Перша лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток».

Друга лінія «Громадянська відповідальність».

Третя лінія «Здоров'я і безпека».

Четверта лінія «Підприємливість та фінансова грамотність».

Призначення цих наскрізних інтегрованих змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань, наближених до життя.

Перша змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на розуміння ролі деревини та інших матеріалів природного походження, як важливого екологічного ресурсу в збереженні довкілля; формування уявлення про сучасні технології виготовлення конструкційних матеріалів; усвідомлення важливості вибору миючих засобів та їх впливу на довкілля.

Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу хімічних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення хімічних матеріалів для збереження природних ресурсів.

Друга змістова лінія «Громадянська відповідальність» націлена на формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи та механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи, спирається у своїй діяльності на культурні традиції та вектори розвитку держави.

Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: визначати у співпраці з учителем та іншими учнями алгоритм взаємодії для розв'язання практичних соціально значимих завдань чи проектів; на усвідомлення важливості дотримуватися етикету для створення власного позитивного іміджу.

Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на здатність обґрунтовувати власну позицію щодо галузей застосування конструкційних матеріалів, технології їх обробки; уміння оцінювати результати власної діяльності.

Третя змістова лінія «Здоров'я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя та формувати безпечне життєве середовище.

Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: розуміти необхідність дотримання правил безпечної праці та організації робочого місця; безпечно користуватися побутовими електроприладами; дотримуватися послідовності дій при виявленні пошкоджень чи несправностей побутових електроприладів; критично ставитися до інформації про товари для збереження власного здоров'я.

Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: дотримуватися правил безпечної праці при виконанні технологічних операцій; розуміти шкідливий вплив фарбових матеріалів на здоров'я людини та способи запобігання від їхньої дії; доглядати одяг, взуття та дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних вимог; розпізнавати маркування пластмас для виявлення впливу штучних матеріалів на власне здоров'я та навколишнє середовище; розуміти чинники впливу хімічних матеріалів на здоров'я людини.

Четверта змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на проведення під час проектування міні-маркетингового дослідження з метою обґрунтування призначення та конструкції виробу; виконання різноманітних технологічних операцій та здатності уміло добирати ті з них, які дозволяють найбільш ефективно розв'язувати практичні завдання; визначення орієнтованої вартості витрачених матеріалів для виготовленого виробу.

Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на формування уміння економно використовувати природні матеріали під час їх обробки, визначати необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу, призначення та функціональність виробу й відповідно розробляти його конструкцію; визначення орієнтовної вартості виробу як готового продукту; добір інструментів і пристосувань відповідно до поставлених завдань.

Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів і здібностей, професійних намірів, наявних готових знань із різних предметів.

Увага! Трудове навчання, крім вище зазначених, розв'язує внутрішньо-предметні завдання, що пов'язані з формуванням в учнів проектно-технологічної компетентності.


Інструкційно-методичні рекомендації щодо вивчення предмета

«Трудове навчання» у 2017/2018 навчальному році

Вивчення трудового навчання у 2017-2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними программами та документами:

  1. Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх закладів освіти. 5-9 класи, 2017 рік.

  2. Наказ МОН України № 8 від 12.01.2016 року «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах».

  3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. № 128.

Усі зазначені документи, навчальні програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/educational-programs/).

Особливості вивчення трудового навчання у 5 - 9-х класах середньої загальноосвітньої школи

Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предмета трудове навчання у 2017-2018 навчальному році відводиться:

у 5 – 6 класах – 2 години на тиждень;

у 7 – 9 класах – 1 година на тиждень.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчальних предметів може збільшуватися за рахунок часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання в 5 – 9 класах може відбуватися окремо, поділ класів на гендерній основі здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. № 128, і можливий за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл, більше 25 учнів для сільських.


Структура навчальної програми

Програма трудового навчання складається з двох розділів:

Розділ І. Основи матеріалознавства та технології обробки.

Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування.

Під час вивчення першого розділу учні:

  • ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час виконання обраного проекту;

  • ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють;

  • ознайомлюють із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами.






Методист Центру громадянського виховання

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти І.І. Назарчук









bottom of page