Сучасний стан підготовки вчителів технологій до конструкторської діяльності (Клейно Євген Олександро
Актуальність теми. Розвиток соціального суспільства продукує відкриттю нових щаблів освітньої сфери, котра можлива лише з використанням сучасних засобів навчання та виховання підростаючого покоління. На сьогоднішньому етапі слід враховувати саме поєднання сучасних засобів навчання та розвиток просторово логічного мислення, і тому конструкторська діяльність, а саме конструкторсько-технологічна.
Процес конструювання передбачає розробку будови виробу з виконанням робочих креслень для виготовлення деталей. Тому, щоб розвивати в учнів здібності до конструкторської діяльності, їм потрібно дати загальноосвітні і спеціальні знання, розвинути у них технічне мислення, образну та просторову уяву, самостійність, сформувати навички дослідницької роботи, моделювання, вміння графічно зображувати свої ідеї, думки, фантазії [3].
Фахова підготовка вчителів технологій повинна будуватися на принципах поєднання «нового та старого». Використання ІКТ полегшує сприймання учнів складного матеріалу у вигляді простих конструкторських задач, котрі будуються на асоціаціях повсякденного життя.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Питання фахової підготовки вчителя трудового навчання останнім часом досить часто розглядаються на сторінках фахових та інших видань, обговорюються на конференціях. Це пов’язано, перш за все, з оновленням змісту трудового навчання сучасної школи. У 2004 році був прийнятий Державний стандарт базової і повної середньої освіти, а з 2005 року учні п’ятих класів шкіл України розпочали працювати за новими програмами й підручниками, в основу яких покладена проектно-технологічна діяльність, що вимагає від учителя трудового навчання координально нового підходу до підготовки до уроку та до методики його проведення [4]. Серед останніх публікацій, присвячених підготовці вчителів трудового навчання, відзначимо роботи В.І. Бондаренко, А.О. Гартованець, Н.Ю. Лазаренко, І. Вільш. Сучасні підходи в підготовці вчителя трудового навчання розглядалися на ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ століття», яка відбулася в м. Слов’янську у 2012 році (11-12 жовтня).
Мета статті – розкрити педагогічні умови готовності фахівців, вчителів технологій, до конструкторської діяльності у позакласній роботі.
Виклад матеріалу.
Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямування зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управління педагогічним процесом в загальній середній школі.
Важливою умовою й провідним фактором успішності процесу підготовки педагога-новатора є безперервна освіта, оскільки вона, по-перше, відповідає потребам і закономірностям розвитку інформаційного суспільства і є фактором формування, розвитку і постійного забезпечення сукупної культури педагога, а по-друге, адекватна специфіці педагогічної діяльності, ролі і місцю особистості вчителя-дослідника, новатора у педагогічному процесі, що передбачає безперервне збагачення професійно-значущих дослідницьких якостей.
Готовність особистості до діяльності виявляється перш за все в її здатності до організації, виконання і регулювання своєї діяльності. Велика кількість наукових робіт присвячені формуванню інформаційної культури учителя, насамперед Р.М. Горбатюка. Також необхідно звернути увагу на дослідження О.М. Коберника котрий розглядає сім ключових компетентностей: культурну, соціальну, навчальну, здоров`язверігаючу, інформаційно-комунікативну, навчальну й підприємницьку. В.В. Стешенко, Л.Г. Хаєт звертають нашу увагу на новий аспект у підготовці фахівців де акцентують увагу на психологічну підготовку.
Володіння системою психолого-педагогічних знань, узагальнюють знання, особливості педагогічної діяльності та її структури, вимог, які вона висуває до особистості педагога. Відповідними знаннями педагог повинен володіти, системою концептуальних знань, котрі допомагають йому усвідомлено будувати педагогічний процес.
Враховуючи, що майбутні вчителі технологій повинні забезпечити викладання дисципліни «Трудове навчання» в основній школі, можемо стверджувати, що найдоцільніше їх професійну підготовку здійснювати навколо завдань трудового навчання як навчального предмета. Мета і завдання трудового навчання в Україні визначені Державним стандартом базової і повної середньої освіти і конкретизовані в освітній галузі «Технологія».
Основою реалізації змістових ліній галузі є проектно-технологічна та інформаційна діяльність, яка інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Проектно-технологічний підхід дасть можливість реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки учнів.
У процесі вивчення змісту освітньої галузі «Технологія» в основній школі передбачається залучення учнів до проектно-технологічної, інформаційної, художньо-трудової та дослідницької діяльності; розвиток в учнів здатності реально оцінювати свої можливості для вибору посильних творчих завдань [1, с. 76].
Проектно-технологічна діяльність зараз активно застосовується на уроках трудового навчання в основній школі, вона покладена в основу сучасних програм трудового навчання для школи.
Мета підготовки майбутніх учителів технологій визначається нормативними документами, а також одним із принципів педагогіки – принципом зв’язку навчання з практикою, з урахуванням суспільно-історичних умов, в яких учитель повинен жити та працювати. У нашому випадку слід враховувати важливість творчої праці майбутніх учителів технологій та їх здатність перетворювати світ за законами краси, вчити учнів поєднувати практичність (технічне) і красу (художнє) у своїх виробах.
Мета навчання зумовлює зміст освіти, тобто систему знань, умінь і навичок, якими мусить оволодіти учень у процесі навчання в освітньому закладі певного типу, сформованість поглядів, переконань, світогляду, особистісних якостей і певного рівня розвитку пізнавальних можливостей учні. Будь-яке обґрунтування вмінь означає у той же час визначення необхідних майбутньому вчителю обсягу знань. Наприклад, вміння використовувати та застосовувати конструкторські здібності.
Крім того, готовність до діяльності зумовлюється багатьма факторами, найважливішим з яких є система методів і цілей, наявність професійних знань і вмінь, безпосереднє включення особистості в діяльність, у процесі якої найбільш активно формується потреби, інтереси і мотиви здобуття суттєвих, значущих, найбільш сучасних знань і вмінь.
Поелементний склад готовності до професійної діяльності включає в себе:
мотиваційний компонент як сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням педагогічної діяльності;
когнітивний компонент, пов’язаний з пізнавальною сферою людини. Він являє собою сукупність знань, необхідних для продуктивної педагогічної діяльності;
операційний компонент − сукупність вмінь та навичок практичного вирішення завдань у процесі педагогічної діяльності;
особистісний компонент, тобто сукупність особистісних якостей, важливих для виконання професійної діяльності.
Готовність педагога до конструкторської діяльності − це складне інтегративне новоутворення особистості, суть якого складають взаємодія мотиваційно-орієнтаційного, змістовно-операційного і оцінно-рефлексивного компонентів.
Формування готовності педагога до конструкторської діяльності − системна діяльність, яка включає в себе такі етапи [2]:
діагностико-коректуючий;
навчальний;
аналітико-регулятивний.
З відси можна сказати, що ефективність формування готовності педагога до конструкторської діяльності визначається такими показниками:
спрямованість педагогічних працівників на інноваційний підхід до навчання і виховання;
орієнтація методичних структур на забезпечення індивідуальної траєкторії підготовки педагога;
вироблення на цій основі нетрадиційних форм і методів методичної роботи;
ріст педагогічної майстерності вчителів, вихователів і керівників закладів освіти.
Висновки. Отже, під готовністю до конструкторської діяльності слід розуміти всебічно-розвинену якість особистості, яка характеризується наявністю та певним рівнем сформованості орієнтованого, змістовно-операційного і рефлективного компонентів у їх спільності, що проявляється в прагненні до розвиненню інноваційної діяльності і в підготовці до її здійснення на індивідуальному та професійному рівнях. Що насамперед може забезпечити продуктивному та всебічному розкриттю здібностей вчитедя.
Список використаних джерел
Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 76–80.
Борисенко Н. професійна підготовка майбутніх учителів технологій в умовах сучасного освітнього простору / Н. Борисенко // Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін.]. – Умань : ПП Жовтий О. О., 2011. – Випуск 4. – Частина 2. – 349 с.
Борисов В.В. Методичні аспекти використання конструкторсько-технологічних задач на уроках трудового навчання [Електронний ресурс] / В. В. Борисов // Наукова скарбниця освіти Донеччини . - 2013. - № 2. - С. 40-43. - Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nsod_2013_2_11.pdf
Бурдун В.В Проблеми фахової підготовки сучасного вчителя трудового навчання.Режим доступу:http://alma-mater.lnpu.edu.ua/elect_v/N5/08bvvvtn.pdf